«Жити просто, думати піднесено»

Ukraine, Киев 09 October | 16:00

In Ukrainian

Любко Дереш — сучасний український письменник.

"У пошуку істини починаючи з 5-літнього віку, коли зрозумів, що "космічні кораблі" в уяві моїх друзів існувати не можуть, позаяк слово "космос" і "кораблі" у них відносяться до різних світів, які ніяк не перетинаються. Відтак істину розумію як знання, що наділяє здатністю перетинати лінію неможливого і діяти незалежно від зовнішніх обставин."

Вчився у СШ №2 м. Пустомити, потім закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету. Одружений.

Перша публікація — роман «Культ» у часописі «Четвер» (2002). Потім вийшли романи «Поклоніння ящірці» (2002, написаний раніше, ніж «Культ», але вийшов після нього), «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007). Також Любко є співавтором збірки "Трициліндровий двигун любові", "Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років", «Сновиди: Сни українських письменників». А також автором дитячих книжок «Дивні дні Гані Грак», «Любко Дереш про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ніколу Теслу, Альберта Ейнштейна, Стівена Кінга»

Зараз Любко Дереш — один із найвідоміших сучасних українських авторів. Головні герої його творів — підлітки та цікаві історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах не викреслює розповсюджений сучасний сленг та лайливі слова. У деяких уривках сюжет містить містичні елементи і враження підлітків, які перебували під впливом галюциногенних препаратів.

У лютому 2012 вийшла нова книга Любка Дереша "Голова Якова"

  • By rate
  • By time

Что думаешь по поводу Карпы ?
Считаешь ли ее такой вот экстраординарной писательницей ?

П.с - лично я вот терпеть ее не могу :(

Влад Филин

16:06 09 Oct 2015

Вітаю! Прошу пробачення у всіх, були невеликі труднощі з інтернетом))

Щодо Ірени - це моя приятелька, і я гадаю, що вона знає свою справу, інакше її б не любило стільки людей. Особисто це не є моя література чи музика, але я відчуваю від неї йцей магнетизм і розумію, чому людей так до неї тягне.

Любко Дереш

16:09 09 Oct 2015

Н Х

пост модерн вже закiнчився? )

Пост-вже закінчився, розпочався Ост-модерн))

Любко Дереш

16:51 09 Oct 2015

L S

Не так давно познайомилась з Вашим твором "Миротворець", приблизно в той же час побувала на фестивалі, де Ви цю книгу читали. Це справило на мене сильне враження. Я хотіла зпитати, чому саме Оппенгеймер? Як виникла ідея написати про нього?

lady sitera

16:07 09 Oct 2015

Мені він був цікавий як особистість. Просто в один момент прийшла ідея, і вона була мало вмотивованою. Можливо, я побачв короткий відеозапис, де він на телешоу описує (вже багато років потому), що він відчув, коли побачив атомний вибух: тоді він якраз розповів, що першими йому на гадку прийшли рядки з Бхагават-Гіти: "Я - Смерть, великий пожирач світів..." Це звучало вкрай інтригуюче. Я пам*ятаю, що я записав (саме записав) це оповідання всього за один день, і наступного дня лиш уточнював деякі моменти історичного характеру. Але вже на уточнення потрібно було багато часу, щод дізнатися, хто де був у момент вибуху і так далі. Це найцікавіша складова - коли ти вишукуєш історичний матеріал для роботи.

Любко Дереш

16:53 09 Oct 2015

L S

Я, доречі, після прочитання твору теж зацікавилась його життям. Він дуже цікава особистість - і як науковець, і просто як людина.

lady sitera

17:30 09 Oct 2015

Авжеж. Поліглот, естет, людина блискучої ерудиції. Всі студенти захоплювалися ним. Все життя потім розкаювався у тому, що створив її. Взагалі,ц е була цікава епоха - Юнг, Паулі, Бор, Гейзенберг - і науковці, і філософи, і містики водночас, і всі жили в такий історичний момент важливий, в момент глибинної трансформації мислення.

Любко Дереш

17:36 09 Oct 2015

Доброго вечора)нещодавно купив твою книгу "Остання Любов Асури Махараджа"але ще не читав))так як читаю зараз іншу книгу) скільки копій випущенно цієї книги по всій Україні(тераж)?просто цікаво чи все це робиться за власний кошт ,чи є якась спонсорська допомога)ітд?

Владиславе, це бізнес)) І цим бізнесом займаються видавці. Як і скрізь, вони інвестують гроші у новий проект, а потім стараються їх собі повернути різноманітними способами - в тому числі, через прехзентації, атворські тури і так далі. А щодо тиража - то це факти, які межують між державною таємницею і таємницею сповіді))

Любко Дереш

16:56 09 Oct 2015

Дякую Talabout за те, що запросили таку людину!
А зараз питання.
Любко, коли ти усвідомив, що тобі є що розповісти і залишити людству? Чи було це почуття однозначне, чи були деякісь сумніви, а чи гідний я? Дякую за вашу творчість.

User#302

11:32 07 Oct 2015

Вітаю! Саме в такому глобальному формулюванні я прийшов до цього лише тоді, коли зрозумів, що мені від свого імені, так би мовити, від імені ЛД, розповісти немає що. Тобто, що я сам по собі ніякого оригінального контенту не генерую і зрештою генерувати не хочу, бо він так чи інакше буде вторинним, а мені б не хотілося виглядати доморощеним філософом, котрий намагаєтся донести щось своє, загумінкове. Коли я пробував щось говорити від себе, сумніви одразу ж загризали на корінь, коли ж я зрозумів, що все найважливіше вже було сказано і всі ключові експерименти людства вже було проведено, й залишається лише знайти якусь загальну суму цих пошуків, все стало значно простіше. Інакше кажучи, коли ми перестаємо бути вчителями і стаємо учнями, у нас з*являється можливість переказувати те, що ми почули самі з належним почуттям, не стаючи при цьому в позу. Таким чином, я зрозумів, що мені нічого сказати людству, але що людство потребує, аби якісь важливі речі знову і знову проговорювалися, і від того, наскільки щиро людина сама повторює ці речі, тобто, наскільки вона сама в собі відкрила якісь прості життєві правди, залежить, чи почує її хтось іще, чи її слова зрушать чиєсь серце. і чи це зрушене серце почне діяти по іншому, а отже, чи зможе ланцюжок вогню передатися далі так. як він прийшов до мене. Одна моїх улюблених фраз - одна свічка запалює тисячу вогнів. Це Р.У.Емерсон, і це дуже по суті. Я вірю, що наша задача - примножувати кількість запалених вогнів і в цьому сенсі не боюся бути осміяним, бо вважаю це справою шляхетною безвідносно усього.

Любко Дереш

17:05 09 Oct 2015

Як ставитеся до того, що зараз відбувається в Країні?

User#303

10:59 07 Oct 2015

Як до великого переходу у краще майбутнє.

Любко Дереш

17:06 09 Oct 2015

Добридень. Яку авторську книгу Любко Дереша порадите прочитати?

User#303

10:57 07 Oct 2015

Пісні про люьов і вічність, це оповідання, і по них можна пристрілятися, чи варто братися за щось іще. Також - "Миротворець", "Остання любов Асури Махараджа", це збірка повістей і роман, дві книги, за які мені теж досі не соромно.

Любко Дереш

17:07 09 Oct 2015

Чи спілкуєтеся ви деколи російською мовою? Бо було десь інтерв'ю, питання в якому задавали російською, але ви все рівно відповідали українською :)
p.s. Моя улюблена книга, теж "Бійня номер п'ять" :)

User#290

13:50 07 Oct 2015

Так, іноді спілкуюся, коли у людей є труднощі в розумінні української. Для мене це не принципове запитання.

Любко Дереш

17:08 09 Oct 2015

Чи читали Ви твори Станіслава Лема? Цікаво, що Ви вивчали математику та фізику. Як відноситесь до проробки твору з точки зору науки?

Лем мене обійшов стороною, як і Стругацькі. З фантастики мене більше застала серія "Сокровищница боевой фантастики и приключений", добру половину з котрої я прочитав до своїх 14-ти: Саймак, Фостер, Кейт Лаумер і так далі. Тому щодо наукової пропрацьовки твору - це для мене завжди важливо, якщо справа заходить за точність. Скажімо, пишучи Миротворця, довелося опрацьовувати багато матеріалів історичних свідчень. Хоча, безумовно, я не претендую на 100% достовірність всіх фактів, деколи я готовий пожертвувати науковою (скажімо, історичною) строгістю заради психологічної правдоподібності

Любко Дереш

17:15 09 Oct 2015

Дякую за відповідь.

Дякую, що взяли участь у конференції, Андрію.

Любко Дереш

17:55 09 Oct 2015

Що важливіше віра, надія чи кохання?

User#330

20:09 07 Oct 2015

Віра, бо, в моєму уявленні, вона одна активна з цих трьох сестері залежить від наших внутрішніх зусиль. До того ж, маючи віру, можна прийти до решти.

Любко Дереш

17:17 09 Oct 2015

А хто автор ідеї,головної обкладинки книгі"Остання Любов Асури Махараджа"?

Зараз вийшла нова обкладинка. Першу робила рекламана агенція New Promo Studio в особі Ігора Савельєва, другу - мій товариш Дмитро Коломойцев

Любко Дереш

17:20 09 Oct 2015

Коли почали писати першу книгу, то чи був страх того, що можуть не сприйняти те і в якій формі ви подаєте?

Yulia Bits

23:00 07 Oct 2015

Коли я писав першу книгу (мені тоді було майже 15), я ні про що таке не думав, просто писав від того, що мене вона переповнювала, і з мене вихлюпувалася радість самої можливості щось написати. Це було дуже чисте, невинне заняття, розраховане на кількох друзів.

Любко Дереш

17:21 09 Oct 2015

Усвідомити себе, як письменника - на Вашу думку, це окреме усвідомлення себе від соціуму, чи все таки можливе усвідомлення в цій системі ?

Yulia Bits

23:02 07 Oct 2015

Систему потрібно подолати - не відкинути її, а включити її в себе на правах одної з багатьох альтернатив. Так це я собі розумію. Але це стає можливо тоді, коли ми усвідомили себе не як письменника (лікаря, феміністку, студента, пенсіонера), а як особистість, як когось, хто не належить до жодних систем в принципі, котрий належить в першу чергу своїй вищій природі, а відтак, може діяти незалежно від зовнішніх обставин.

Любко Дереш

17:25 09 Oct 2015

Що перше : спонтанність і натхнення чи довгі роздуми ?

Yulia Bits

23:06 07 Oct 2015

Творчість виникає на тому рівні де між означеним протисталвенням протиставлення насправді не існує. Спершу ви щось довго виношуєте - і може навіть не знаєте ще, про що ви так вперто думаєте - але ви вже думаєте, хоч воно ще й не має ані форм, ані назв. А потім, в який момент, воно вихлюпується, і здається, що це спонтанно. Якщо ж опиратися суто на цей вибір або-або, то проголосую за спонтанність - тому що творчість починається з вторчого акту, котрий завжди несподіваний, неочікуваний, невмотивований.

Любко Дереш

17:27 09 Oct 2015

В Б

Перед тим як почати писати книгу у Вас є ритуал? Випити філіжанку кави, наприклад?

Попросити подумки у старших заступництва, тому що писання моментами - душероздираючий процес.

Любко Дереш

17:28 09 Oct 2015

Е Ч

Я не читала жодної книжки Любка за браком часу, але дещо чула про нього)
А питання моє таке: Які у Вас творчі плани на далеке мабутнє? Чи плануєте якусь масштабну роботу? Чи на все життя те, чим ви займаєтесь зараз? Дякую)

Розмови про плани на далеке майбутнє для мене в чомусь навіть інтимніші за розмови про фізичну близькість. Але все одно дякую за запитання)) Якась частина мене - дуже відлюдницька та інтровертна, і я рідко розказую навіть про те, над чим працюю в даний момент - мені здається, це ослаблює рішучість досягти мети. Що вже казати про далеке майбутнє...

Любко Дереш

17:32 09 Oct 2015

L S

Взагалі, моє знайомство з Вашою творчістю почалось із збірки "Миротворець". Окрім однойменного оповідання, мене "зачепило", скажімо так, оповідання про Стефана Лянге. Звідки з'явився цей персонаж?

lady sitera

17:33 09 Oct 2015

Ця оповідь народилася великою мірою спонтанно, я зачепився за вірш Б.-І.Антонича "Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі". Мені захотілося уявити собі, як би могло виглядати, якби Господь дійсно народився в Карпатах: як би Він проявляв Себе? ТОму Штукенгайзен для мене -це одна з прихованих аватар Бога, а Стефан Лянге - приклад людини, котра в буденному раптом починає вбачати сліди присутності трансцендентного, неземного. При чому Господь - не тільки далекий і всепронизуючий, але, разом з тим, і дуже близький, майже рідний для нього. Лянге - це тип не просто шукача, це тип того, хто знаходить і змушений при цьому обирати - відкинути старі уявлення і прийняти нове, більш глобальне розуміння, чи сховатися і закритися від того, що вдалося зрозуміти.

Любко Дереш

17:41 09 Oct 2015

К М

На якій літературі Ви зростали? Що читаєте?)

Зростав на скарбниці бойової фантастики та пригод, на Реєві Бредбері і Стівенові Кінгу, частково - на Джонові Стейнбеку, українських гумористах і постмодерністах. Серйозна література пішла вже пізніше, у 16-17. Зараз читаю 100 найкращих книг усіх часів і народів за версією журналу "Ньюсуік", а саме Джордж Еліот - "Міддлмарч".

Любко Дереш

17:43 09 Oct 2015

B P

Як думаєш, Алексієвич достойно присудили Нобеля з літератури?

Brutal Packetgirl

15:53 09 Oct 2015

Звісно, достойно, хоча я досі шкодую, що вона не знайшла часу вийти в ефір на Міжнародному літфесті в Ізоляції у Донецьку, 26-го квітня 2013-го. Це було б історичне звернення за кілька днів до утворення ДНР, і тільки додало б краси її біографії.

Любко Дереш

17:46 09 Oct 2015

Що найбільше надихає Вас ? Подорожі , спілкування, можливо інші книги?

Yulia Bits

17:43 09 Oct 2015

Спілкування з іншими людтми, котрі прожили більше, ніж я, більше побачили і відчули. Моя формула натхнення - вчасно робити те, що пообіцяв (у т.ч.самому собі), рано лягати, добре відпочивати, побільше читати, робити подарунки друзям і щодня писати з абсолютно відчайдушним настроєм, не надіючись на пощаду критиків і вихлюпуючи все, що є всередині, як заповідав великий Стейнбек.

Любко Дереш

17:50 09 Oct 2015

Чи цікавились ви філософією? Є якісь близькі Вам філософські роботи чи течії?

Yulia Bits

17:46 09 Oct 2015

Я не вивчав глибоко західну філософію (лишге на рівні університетського курсу), але стараюся якомога ретельніше розібратися у ведичній філософії (філософія Веданти), бо дійшов до висновку що всі ходи думки, доступні людині, уже закладено у ній, і достатньо вивчити корінь, аби пізнати дерево.

Любко Дереш

17:53 09 Oct 2015

Щастя - це стан душі, яка летить до Бога?

User#330

19:27 07 Oct 2015

Щастя - це розуміння, що ти вже в Ньому, а Він - в тобі. Але я не схоласт, я не заперечую Вашої репліки, а лише доповнюю)

Любко Дереш

17:55 09 Oct 2015

Т Р

Без чого не уявляєте життя?

Без пам*ятування про Абсолют. Це тваринний стан, а в нього геть не хочеться.

Любко Дереш

17:57 09 Oct 2015

В Б

Що вас надихає?

Люди, хмари, книги, співпадіння

Любко Дереш

17:57 09 Oct 2015

You may also like